завялити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зав’яли́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зав’ялі́мо, зав’ялі́м | |
2 особа | зав’яли́ | зав’ялі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зав’ялю́ | зав’я́лимо, зав’я́лим |
2 особа | зав’я́лиш | зав’я́лите |
3 особа | зав’я́лить | зав’я́лять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зав’яли́в | зав’яли́ли |
жін.р. | зав’яли́ла | |
сер.р. | зав’яли́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
зав’я́лений | ||
Безособова форма | ||
зав’я́лено | ||
Дієприслівник | ||
зав’яли́вши |