завязь 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(потовщена нижня частина маточки квітки, в якій після запилення насінних зачатків утворюється плід)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний за́в’язь за́в’язі
родовий за́в’язі за́в’язей
давальний за́в’язі за́в’язям
знахідний за́в’язь за́в’язі
орудний за́в’яззю за́в’язями
місцевий на/у за́в’язі на/у за́в’язях
кличний за́в’язе* за́в’язі*

Словник синонімів

ВУ́ЗОЛ (затягнута петля на мотузку, шнурку і т. ін.), ЗАВ’Я́ЗЬ, ГУДЗЬ[ГУДЗ]діал.Він.. спритними рухами зав’язав вузол (Д. Ткач); А Хома на мотузку ґудзі собі в’яже (С. Руданський); Під горлом - великий, завбільшки з кулак, ґудз яскравого галстука (Є. Гуцало).
ЗА́В’ЯЗЬ (частина квітки, в якій утворюється плід; маленький, недостиглий плід), ЗА́В’ЯЗОК, В’ЯЗЬ, ЗЕЛЕНО́ЧОКдіал., СУ́В’ЯЗЬрідко.Скрізь висіла рясна зав’язь яблунь і груш (Я. Качура); Маленька фіалка мала два пуп’янки і молодий зав’язок насіння (Н. Кобринська); Старий підходить до озера, на якому ворушаться надвечірні дукати сонця і перша в’язь молоденької.. ряски (М. Стельмах); Ти ще малий, тобі ще довго йти На шлях людський, де гори й повороти. Ти сув’язь цвіту, а не плід. Ти ще, як тінь, а не важучий слід (А. Малишко).
-2-
іменник жіночого роду
(маленькі, недостиглі плоди) [збірн.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний за́в’язь за́в’язі
родовий за́в’язі за́в’язей
давальний за́в’язі за́в’язям
знахідний за́в’язь за́в’язі
орудний за́в’яззю за́в’язями
місцевий на/у за́в’язі на/у за́в’язях
кличний за́в’язе* за́в’язі*

Словник синонімів

ВУ́ЗОЛ (затягнута петля на мотузку, шнурку і т. ін.), ЗАВ’Я́ЗЬ, ГУДЗЬ[ГУДЗ]діал.Він.. спритними рухами зав’язав вузол (Д. Ткач); А Хома на мотузку ґудзі собі в’яже (С. Руданський); Під горлом - великий, завбільшки з кулак, ґудз яскравого галстука (Є. Гуцало).
ЗА́В’ЯЗЬ (частина квітки, в якій утворюється плід; маленький, недостиглий плід), ЗА́В’ЯЗОК, В’ЯЗЬ, ЗЕЛЕНО́ЧОКдіал., СУ́В’ЯЗЬрідко.Скрізь висіла рясна зав’язь яблунь і груш (Я. Качура); Маленька фіалка мала два пуп’янки і молодий зав’язок насіння (Н. Кобринська); Старий підходить до озера, на якому ворушаться надвечірні дукати сонця і перша в’язь молоденької.. ряски (М. Стельмах); Ти ще малий, тобі ще довго йти На шлях людський, де гори й повороти. Ти сув’язь цвіту, а не плід. Ти ще, як тінь, а не важучий слід (А. Малишко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний за́в’язь  
родовий за́в’язі  
давальний за́в’язі  
знахідний за́в’язь  
орудний за́в’яззю  
місцевий на/у за́в’язі  
кличний за́в’язе*