-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зав’я́зуватися, зав’я́зуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зав’я́зуймося, зав’я́зуймось
2 особа зав’я́зуйся, зав’я́зуйсь зав’я́зуйтеся, зав’я́зуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зав’я́зуватимуся, зав’я́зуватимусь зав’я́зуватимемося, зав’я́зуватимемось, зав’я́зуватимемся
2 особа зав’я́зуватимешся зав’я́зуватиметеся, зав’я́зуватиметесь
3 особа зав’я́зуватиметься зав’я́зуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зав’я́зуюся, зав’я́зуюсь зав’я́зуємося, зав’я́зуємось, зав’я́зуємся
2 особа зав’я́зуєшся зав’я́зуєтеся, зав’я́зуєтесь
3 особа зав’я́зується зав’я́зуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зав’я́зуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зав’я́зувався, зав’я́зувавсь зав’я́зувалися, зав’я́зувались
жін. р. зав’я́зувалася, зав’я́зувалась
сер. р. зав’я́зувалося, зав’я́зувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зав’я́зувавшись

Словник синонімів

ПОЧИНА́ТИСЯ (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ, ЗАВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ[ЗДІЙМА́ТИСЯ], УЧИНЯ́ТИСЯ[ВЧИНЯ́ТИСЯ], ЗАЧИНА́ТИСЯрозм.,ЗАХО́ДИТИСЯ[ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ]розм.,ЗАКОНЯ́ТИСЯ[ЗАКО́НЮВАТИСЯ]діал.;ПРИХО́ДИТИ, НАДХО́ДИТИ (про явища природи або суспільні); УСТАВА́ТИ[ВСТАВА́ТИ] (про ранок, день); ЗАВ’Я́ЗУВАТИСЯ, ЗАХО́ДИТИ (перев. про взаємні дії, розмови тощо); ПІДНІМА́ТИСЯ[ПІДІЙМА́ТИСЯ], ПІДНО́СИТИСЯ (перев. у відповідь на щось). - Док.: поча́тися, розпоча́тися, відкри́тися, завести́ся, зня́тися[здійня́тися], учини́тися[вчини́тися], зача́тися, зайти́ся, заходитися, прийти́, надійти́, уста́ти[вста́ти], зав’яза́тися, зайти́, підня́тися[підійня́тися], піднестися, ру́шитирозм.ру́шитисярозм. (про явища природи). Життя квітів починається з пролісків (Ю. Смолич); Полетів Комар до медвежого табору, а там саме нарада розпочинається (І. Франко); В 1841 році Гребінка видав український альманах "Ластівка".. Збірник відкривався вступом Гребінки, написаним українською прозою - "Так собі до земляків" (з наукової літератури); По трудах дневних і по роботі й по клопоті знімався регіт, заводилися голосні розмови (Марко Вовчок); Надворі темнішає й темнішає. Знов здіймається щось таке, наче завірюха (А. Кримський); Кілька разів у той час, коли вій ішов під самими стінами Преслави, в стані ромеїв вчинялась тривога (С. Скляренко); - Ой буде лихо, буде лихо! Щось страшне зачинається на Україні (І. Нечуй-Левицький); - Їх [бідняків] треба провчить. Хоч не всіх, дак хоч самого Зінька. Тільки не так трохи треба заходжуваться. ..Не до смерті його бити, нє, а так - добре пополохати (Б. Грінченко); Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли законюється день після нічної тиші (Ю. Яновський); Лихо приходить тихо (прислів’я); В ресторані замовляли пиво, морозиво, якусь воду, аби тільки сидіти у прохолоді й чекати вечора, що от-от надходив (І. Ле); Над вами день встає, як стяг зорі багряний (В. Сосюра); Восени він став студентом. Восени зав’язувалась дружба, восени починалася любов (Л. Серпілін); - Оце ж такі тепер учениці пішли. Екзамени заходять, а їй хоч би що, дівування вже на умі... (О. Гончар); - Ви мусите бути готові й до гіршого, генерале. Ви знаєте, яка кампанія піднімається проти вас по всьому світу (О. Гончар); Каспійська підносилась ніч, сірчаним насичена розчином (М. Бажан); Вітрець рушив - почало колесом сніг крутити (Панас Мирний); Вітер рушився - чути надворі шарудить у стрісі й кушпелить сухим снігом поза хатою (А. Головко).