завязнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зав’я́знути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зав’я́знімо, зав’я́знім | |
2 особа | зав’я́зни | зав’я́зніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зав’я́зну | зав’я́знемо, зав’я́знем |
2 особа | зав’я́знеш | зав’я́знете |
3 особа | зав’я́зне | зав’я́знуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зав’я́знув | зав’я́знули |
жін.р. | зав’я́знула | |
сер.р. | зав’я́знуло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зав’я́знувши |