завязати 2 значень

-1-
дієслово доконаного виду
(зв’язати)

Словник відмінків

Інфінітив зав’яза́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зав’яжі́мо, зав’яжі́м
2 особа зав’яжи́ зав’яжі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зав’яжу́ зав’я́жемо, зав’я́жем
2 особа зав’я́жеш зав’я́жете
3 особа зав’я́же зав’я́жуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зав’яза́в зав’яза́ли
жін.р. зав’яза́ла
сер.р. зав’яза́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зав’я́заний
Безособова форма
зав’я́зано
Дієприслівник
зав’яза́вши

Словник синонімів

I. ЗАВ’ЯЗА́ТИ (зробивши вузол, петлю і т. ін., з’єднати кінці чого-небудь), ЗВ’ЯЗА́ТИ, ЗАШМОРГНУ́ТИ, ЗАПЕТЛЮВА́ТИрозм. - Недок.: зав’я́зувати, зв’я́зувати, зашмо́ргувати. Тимко кивнув головою і міцно зав’язав шворочки від папки (Григорій Тютюнник); Павло сидить, курить і ні слова, ні півслова, так, наче язик йому зв’язали (Григорій Тютюнник); Зручним рухом склав [Йон] хустину косинкою, закинув собі на шию і зв’язав під бородою вузликом (М. Коцюбинський); Враз кілька мотузків оперезали його [ведмедя] і зашморгнули в тугі петлі (М. Трублаїні); Матрос зашморгнув мотузкою Маркові руки і, кинувши його на стілець, став поруч (М. Трублаїні); А шворку я петлею за руку запетлював (Остап Вишня).
-2-
дієслово недоконаного виду
(застрявати)

Словник відмінків

Інфінітив зав’яза́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зав’яжі́мо, зав’яжі́м
2 особа зав’яжи́ зав’яжі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зав’яжу́ зав’я́жемо, зав’я́жем
2 особа зав’я́жеш зав’я́жете
3 особа зав’я́же зав’я́жуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зав’яза́в зав’яза́ли
жін.р. зав’яза́ла
сер.р. зав’яза́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зав’я́заний
Безособова форма
зав’я́зано
Дієприслівник
зав’яза́вши

Словник синонімів

I. ЗАВ’ЯЗА́ТИ (зробивши вузол, петлю і т. ін., з’єднати кінці чого-небудь), ЗВ’ЯЗА́ТИ, ЗАШМОРГНУ́ТИ, ЗАПЕТЛЮВА́ТИрозм. - Недок.: зав’я́зувати, зв’я́зувати, зашмо́ргувати. Тимко кивнув головою і міцно зав’язав шворочки від папки (Григорій Тютюнник); Павло сидить, курить і ні слова, ні півслова, так, наче язик йому зв’язали (Григорій Тютюнник); Зручним рухом склав [Йон] хустину косинкою, закинув собі на шию і зв’язав під бородою вузликом (М. Коцюбинський); Враз кілька мотузків оперезали його [ведмедя] і зашморгнули в тугі петлі (М. Трублаїні); Матрос зашморгнув мотузкою Маркові руки і, кинувши його на стілець, став поруч (М. Трублаїні); А шворку я петлею за руку запетлював (Остап Вишня).

Словник відмінків

Інфінітив зав’яза́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зав’яза́ймо
2 особа зав’яза́й зав’яза́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зав’яза́тиму зав’яза́тимемо, зав’яза́тимем
2 особа зав’яза́тимеш зав’яза́тимете
3 особа зав’яза́тиме зав’яза́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зав’яза́ю зав’яза́ємо, зав’яза́єм
2 особа зав’яза́єш зав’яза́єте
3 особа зав’яза́є зав’яза́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зав’яза́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зав’яза́в зав’яза́ли
жін. р. зав’яза́ла
сер. р. зав’яза́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зав’яза́вши

Словник синонімів

ЗАСТРЯ́ТИ (потрапивши в щось тісне, вузьке, грузьке, липке і т. ін., утратити можливість рухатися далі), ЗАСТРЯ́НУТИрідше, ЗАСТРЯ́ГТИ, ЗАСТРЯ́ГНУТИрідше, ВСТРЯ́ТИ[УСТРЯ́ТИ]діал., ВСТРЯ́НУТИ[УСТРЯ́НУТИ]діал., ВСТРЯГТИ́[УСТРЯГТИ́]діал.; ЗАСІ́СТИ (потрапивши в непридатне для проїзду місце); ЗАГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗТИ, ЗАВ’Я́ЗНУТИ, ЗАВ’Я́ЗТИ, ЗАХРЯ́СНУТИ, ЗАХРЯ́СТИрозм. (у чомусь грузькому). - Недок.: застрява́ти[застряга́ти], стря́гнутидіал.встрява́ти[устрява́ти], встряга́ти[устряга́ти], загруза́ти, погруза́ти, зав’яза́ти. Він застряв у юрбі, як сокира в деревині (З. Тулуб); Машини з боєприпасами та пальним застрягали в грязюці (Л. Дмитерко); Кілька озброєних людей рятували танкетку, яка засіла на місточку у вербових палях (В. Земляк); Цілі танкові армії захрясли в багнюці (О. Довженко). - Пор. гру́знути.