завючений 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зав’ю́чений зав’ю́чена зав’ю́чене зав’ю́чені
родовий зав’ю́ченого зав’ю́ченої зав’ю́ченого зав’ю́чених
давальний зав’ю́ченому зав’ю́ченій зав’ю́ченому зав’ю́ченим
знахідний зав’ю́чений, зав’ю́ченого зав’ю́чену зав’ю́чене зав’ю́чені, зав’ю́чених
орудний зав’ю́ченим зав’ю́ченою зав’ю́ченим зав’ю́ченими
місцевий на/у зав’ю́ченому, зав’ю́ченім на/у зав’ю́ченій на/у зав’ю́ченому, зав’ю́ченім на/у зав’ю́чених