завюнити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(закрутити; завихрити) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив зав’ю́ни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа зав’ю́ни́ть зав’ю́ня́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зав’ю́ни́в зав’ю́ни́ли
жін.р. зав’ю́ни́ла
сер.р. зав’ю́ни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зав’ю́ни́вши