завюжити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зав’ю́жити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зав’ю́жмо
2 особа зав’ю́ж зав’ю́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зав’ю́жу зав’ю́жимо, зав’ю́жим
2 особа зав’ю́жиш зав’ю́жите
3 особа зав’ю́жить зав’ю́жать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зав’ю́жив зав’ю́жили
жін.р. зав’ю́жила
сер.р. зав’ю́жило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зав’ю́жений
Безособова форма
зав’ю́жено
Дієприслівник
зав’ю́живши