завуркотіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив завуркоті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   завуркоті́мо, завуркоті́м
2 особа завуркоти́ завуркоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа завуркочу́ завуркотимо́, завуркоти́м
2 особа завуркоти́ш завуркотите́
3 особа завуркоти́ть завуркотя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. завуркоті́в завуркоті́ли
жін.р. завуркоті́ла
сер.р. завуркоті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
завуркоті́вши