завуркотати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив завуркота́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   завуркочі́мо, завуркочі́м
2 особа завуркочи́ завуркочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа завуркочу́ завурко́чемо, завурко́чем
2 особа завурко́чеш завурко́чете
3 особа завурко́че завурко́чуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. завуркота́в завуркота́ли
жін.р. завуркота́ла
сер.р. завуркота́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
завуркота́вши