заворкотіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заворкоті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заворкоті́мо, заворкоті́м
2 особа заворкоти́ заворкоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заворкочу́ заворкотимо́, заворкоти́м
2 особа заворкоти́ш заворкотите́
3 особа заворкоти́ть заворкотя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заворкоті́в заворкоті́ли
жін.р. заворкоті́ла
сер.р. заворкоті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заворкоті́вши