заворкотати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заворкота́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заворкочі́мо, заворкочі́м
2 особа заворкочи́ заворкочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заворкочу́ заворко́чемо, заворко́чем
2 особа заворко́чеш заворко́чете
3 особа заворко́че заворко́чуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заворкота́в заворкота́ли
жін.р. заворкота́ла
сер.р. заворкота́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заворкота́вши