-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив заволіка́тися, заволіка́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заволіка́ймося, заволіка́ймось
2 особа заволіка́йся, заволіка́йсь заволіка́йтеся, заволіка́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заволіка́тимуся, заволіка́тимусь заволіка́тимемося, заволіка́тимемось, заволіка́тимемся
2 особа заволіка́тимешся заволіка́тиметеся, заволіка́тиметесь
3 особа заволіка́тиметься заволіка́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заволіка́юся, заволіка́юсь заволіка́ємося, заволіка́ємось, заволіка́ємся
2 особа заволіка́єшся заволіка́єтеся, заволіка́єтесь
3 особа заволіка́ється заволіка́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заволіка́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заволіка́вся, заволіка́всь заволіка́лися, заволіка́лись
жін. р. заволіка́лася, заволіка́лась
сер. р. заволіка́лося, заволіка́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заволіка́вшись

Словник синонімів

ОПОВИВА́ТИСЯ (з усіх боків вкриватися димом, туманом, хмарами, пилом і т. ін.), ОГОРТА́ТИСЯ[ОБГОРТА́ТИСЯ], ОБВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАТЯГА́ТИСЯ, ЗАТЯ́ГУВАТИСЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ВКРИВА́ТИСЯ[УКРИВА́ТИСЯ], ПОКРИВА́ТИСЯ, ЗАСТИЛА́ТИСЯ, ЗАСНО́ВУВАТИСЯ, ОБСНО́ВУВАТИСЯ, ОБКУ́ТУВАТИСЯ[ОКУ́ТУВАТИСЯ], ВГОРТА́ТИСЯ[УГОРТА́ТИСЯ], ОДЯГА́ТИСЯ, УПОВИВА́ТИСЯ[ВПОВИВА́ТИСЯ], ОКРИВА́ТИСЯрідко. - Док.: опови́тися, огорну́тися[обгорну́тися], обволокти́ся, заволокти́ся, затягтися, затягну́тися, обви́тися, вкри́тися[укри́тися], покри́тися, застели́тися, заснува́тися, обснува́тися, обку́татися[оку́татися], вгорну́тися[угорну́тися], одягти́ся, одягну́тися, упови́тися[впови́тися], окри́тися. Румунський порт оповивався димом (В. Кучер); Гомін бою затихав, віддаляючись за.. горби, огортався синьою млою, пропадав (Григорій Тютюнник); Попереду бовваніли, обгортаючись туманом і вечірньою імлою, придорожні хутори (Я. Качура); Стрільба, і ось уже кузня обволікається димом, горить (О. Гончар); Все частіше осінніми хмарами стало заволікатися таврійське небо (О. Гончар); Впали перші дощі осінні. Світ.. затягнувся сірими хмарами (П. Козланюк); Все море в туман повилось (Леся Українка); Чорний хрест обвився сивими цяточками мряки (В. Стефаник); Йде весна. Земля розкутая Димом, парою вкривається (С. Чорнобривець); Покрилася якимсь густим туманом та розкішна долина (Панас Мирний); Ще звечора над селом застелилося хмарами небо (І. Муратов); Коли зайшло сонце і небо потемніло, заснувавшись хмарами, він, крадучись, підійшов до умовленого місця (А. Шиян); Він обснувався густим димом, і над ним миттю захвилювалися бджоли (Ю. Яновський); І танки здибились перед житами, Вгортаючись в густий клубчастий дим (М. Стельмах); Сьогодні третя днина, що дощу нема, небо одяглося синявою (О. Кобилянська); Велике місто вповилося мрякою (Мирослав Ірчан); А воно [сонце].. тихо опускається вниз,.. окриваючися.. хмарами (Г. Хоткевич).