заволочувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | заволо́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заволо́чуймо | |
| 2 особа | заволо́чуй | заволо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заволо́чуватиму | заволо́чуватимемо, заволо́чуватимем |
| 2 особа | заволо́чуватимеш | заволо́чуватимете |
| 3 особа | заволо́чуватиме | заволо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заволо́чую | заволо́чуємо, заволо́чуєм |
| 2 особа | заволо́чуєш | заволо́чуєте |
| 3 особа | заволо́чує | заволо́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| заволо́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | заволо́чував | заволо́чували |
| жін. р. | заволо́чувала | |
| сер. р. | заволо́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заволо́чувавши | ||