РОБІТНИ́К (той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві), РОБОТЯ́ГАрозм., РОБзаст.;ЗАВОДЧА́НИНрозм. (той, хто працює на заводі); ФАБРИ́ЧНИЙрозм. (той, хто працює на фабриці); ПРОЛЕТА́Р (той, хто позбавлений власності на засоби виробництва). Робітник біля верстата заплющив очі, зосереджений (О. Довженко); Як і личить роботязі, рукавиці взяв і скельця. Хліб, рюкзак, вода в баклазі... Тисне дуже на весельця (М. Рудь); - Поглянь-бо, серце, що тамечки роби мої роблять (Словник Б. Грінченка); Всіх заводчан із полку ополчення на чолі з Марком Івановичем відкликали на завод (Я. Баш); Фабричні та вантажники з пристані подейкували, що сходка матиме для заробітчан неабияке значення (О. Гончар); Два вчителі - поповичі, два законовчителі - попи, вчительша - попівна. Між ними я - селюк, пролетар (С. Васильченко).