із завмира́нням се́рця. Дуже схвильовано, збентежено. Андрій із завмиранням серця стежив за полем, над яким, мов гайвороння, кружляли літаки (П. Автомонов); // Захоплено, уважно. Розповідь діда Галактіона Бицик слухав із завмиранням серця, з роззявленим ротом (О. Донченко); І йому пригадується, як десь отут стояв він босоногим семикласником з русокосою Наталочкою, з завмиранням серця лічив подаровані зозулею роки (Ю. Мушкетик).