-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний за́ви́ток за́ви́тки
родовий за́ви́тка за́ви́тків
давальний за́ви́тку, за́ви́ткові за́ви́ткам
знахідний за́ви́ток за́ви́тки
орудний за́ви́тком за́ви́тками
місцевий на/у за́ви́тку, за́ви́ткові на/у за́ви́тках
кличний за́ви́тку* за́ви́тки*

Словник синонімів

ГАЧО́К (закручена лінія, розчерк у письмі), КАРЛЮ́ЧКА, КРЮЧО́К, ЗАВИТО́К, ЗАКАРЛЮ́ЧКАрозм.,ЗАКАРЛЮ́КАрозм.Все там [у школі] було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками та закарлючками (М. Коцюбинський); Ми в редакції любили одержувати її акуратні карлючки на папері (Ю. Яновський); Мурашкова розгорнула листок, обписаний грецькими крючками (І. Нечуй-Левицький); Почерк у Пріськи, справді, красивий, округлий, з мудрими завиткамии (М. Стельмах); Люди підходили до приговора [про поділ землі], скидали шапки і руками та грудьми видавлювали під ним якісь на коріння схожі закарлюки або ставили хрестик (М. Стельмах).
ЗА́ВИ́ТОК (те, що має форму спіралі, закручені лінії), ЗА́КРУТКА, ЗАВИТУ́ШКАрозм.; ФІ́ГЕЛЬзаст. (архітектурна оздоба). Я бачу, як знов вона [кранівниця] в світанки, Крізь іскор рої і диму завитки, Несе понад цехом важкі болванки (Я. Шпорта); Канапа, що стояла в глибині хати з округлим столом наперед неї, мала мовбито штучний вигляд з тою дерев’яною спинкою, вирізаною закрутками вгорі (Олена Пчілка); Рубанок, здавалось, сам бігав по рівненьких квадратових планках, золотава стружка в’юнилась, граючись вислизала з-під рук, згорталася химерними завитушками, падала до ніг (Ю. Збанацький).
I. КУ́ЧЕРперев. мн. (пасмо кучерявого або завитого волосся); ЗА́ВИТО́К, ЗА́КРУТОК, ЗА́КРУТКА, ВИТО́К, БУ́КЛЯзаст.;ЛО́КОН (завите пасмо волосся); ВИ́ХОР (пасмо, яке стирчить догори). Сашко зайшов до Данила, скинув шапку, розгладив рукою кучері (О. Копиленко); Обличчя її було червоне. Мокрі завитки прилипли до скронь (В. Гжицький); Непокірний завиток волосся, вибившися з-під ковдри, чорнів на білому тлі пошивки (Ю. Шовкопляс); Її в’яле обличчя стягнулось, погляд твердий, і в кожній закрутці срібного волосся - рішучість (М. Коцюбинський); Потилиця його з рудими витками волосся звернена до Поляруша (М. Стельмах); Промайнула [рука] невловимим рухом по товстій буклі (О. Ільченко); На голові розкішними хвилями вилися русі локони (І. Нечуй-Левицький); Шестірний устав, зложив книжки, підійшов до дзеркала, причесав уже трохи не вдесяте свій вихор (Панас Мирний). - Пор. 1. воло́сся.