завидувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(заздрити) [рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | зави́дувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зави́дуймо | |
| 2 особа | зави́дуй | зави́дуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зави́дуватиму | зави́дуватимемо, зави́дуватимем |
| 2 особа | зави́дуватимеш | зави́дуватимете |
| 3 особа | зави́дуватиме | зави́дуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зави́дую | зави́дуємо, зави́дуєм |
| 2 особа | зави́дуєш | зави́дуєте |
| 3 особа | зави́дує | зави́дують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зави́дуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зави́дував | зави́дували |
| жін. р. | зави́дувала | |
| сер. р. | зави́дувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зави́дувавши | ||