-1-
дієслово недоконаного виду
(заздрити) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив зави́дувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зави́дуймо
2 особа зави́дуй зави́дуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зави́дуватиму зави́дуватимемо, зави́дуватимем
2 особа зави́дуватимеш зави́дуватимете
3 особа зави́дуватиме зави́дуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зави́дую зави́дуємо, зави́дуєм
2 особа зави́дуєш зави́дуєте
3 особа зави́дує зави́дують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зави́дуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зави́дував зави́дували
жін. р. зави́дувала
сер. р. зави́дувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зави́дувавши

Словник синонімів

ЗА́ЗДРИТИ (відчувати заздрість), ЗА́ЗДРИТИСЯрозм.,ЗАВИ́ДУВАТИрозм.,ЗА́ЗДРОСТИТИдіал.Як усі здивуються, коли вона на свято узує їх [чоботи], як усі будуть заздрити їй!.. (Панас Мирний); На велику худобу, батьківщину її заздрились (Ганна Барвінок); Не завидуй багатому; Багатий не знає Ні приязні, ні любові - Він все те наймає (Т. Шевченко); Багатирки надимали презирливо губи, аМартоха думала: "заздростять!" (Леся Українка).