-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний зави́дник зави́дники
родовий зави́дника зави́дників
давальний зави́дникові, зави́днику зави́дникам
знахідний зави́дника зави́дників
орудний зави́дником зави́дниками
місцевий на/у зави́дникові, зави́днику на/у зави́дниках
кличний зави́днику зави́дники

Словник синонімів

ЗА́ЗДРІСНИК (той, хто заздрить), ЗАВИ́ДНИКрозм.,ЗАВИ́ДАрозм.Говорив [Василь], що його одтирають, що то заздрісники і наклепники з’їли його (Ю. Мушкетик); Завиднику пиріжок, а жаліснику рожок (прислів’я); Всяк нероба і завида (Споконвіку це було) Так про успіхи сусіда Скаже, посміхнувшись мило: - Знов Давиду пощастило, Знов Демиду повезло... - А в душі булькоче зло (С. Воскрекасенко).