ЗА́ЗДРІСТЬ (почуття досади, роздратування, викликане якоюсь перевагою іншого), ЗА́ЗДРОЩІмн.,ЗА́ВИДКИмн., розм.,ЗА́ВИСТЬрозм. рідко. Досада на свою злиденність і заздрість на Власове багатство мучили його (Панас Мирний); Брати і сестри з заздрощами поглядали на свого замурзаного братика, ніби на якогось пана (С. Добровольський); Мінометники виступали на найкращих конях, викликаючи завидки цілого полку (О. Гончар).