-1-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
(завидник або завидниця) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний зави́да зави́ди
родовий зави́ди зави́д
давальний зави́ді зави́дам
знахідний зави́ду зави́д
орудний зави́дою зави́дами
місцевий на/у зави́ді на/у зави́дах
кличний зави́до зави́ди

Словник синонімів

ЗА́ЗДРІСНИК (той, хто заздрить), ЗАВИ́ДНИКрозм.,ЗАВИ́ДАрозм.Говорив [Василь], що його одтирають, що то заздрісники і наклепники з’їли його (Ю. Мушкетик); Завиднику пиріжок, а жаліснику рожок (прислів’я); Всяк нероба і завида (Споконвіку це було) Так про успіхи сусіда Скаже, посміхнувшись мило: - Знов Давиду пощастило, Знов Демиду повезло... - А в душі булькоче зло (С. Воскрекасенко).