-1-
дієслово недоконаного виду
(вити)

Словник відмінків

Інфінітив завива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   завива́ймо
2 особа завива́й завива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа завива́тиму завива́тимемо, завива́тимем
2 особа завива́тимеш завива́тимете
3 особа завива́тиме завива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа завива́ю завива́ємо, завива́єм
2 особа завива́єш завива́єте
3 особа завива́є завива́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
завива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. завива́в завива́ли
жін. р. завива́ла
сер. р. завива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
завива́вши

Словник синонімів

I. ВИ́ТИ (перев. про собак, вовків - видавати протяжні, високі та жалібні звуки), ЗАВИВА́ТИ, ЗАВО́ДИТИ, СКАВУЧА́ТИ, СКАВЧА́ТИ, СКАВУЛІ́ТИ (повискуючи, стиха). Чути,.. як десь далеко-далеко виє собака (М. Чабанівський); Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Т. Шевченко); За нею тріск, гук,.. заводять сови, крякають ворони (Н. Кобринська); Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Панас Мирний); Собака скавуліла коло хати голодним, жалісним голосом (О. Кобилянська).
ВИ́ТИ (утворювати звуки, подібні до виття вовків, собак), ЗАВИВА́ТИ, СКИ́ГЛИТИ (перев. про вітер). Вітер вив і сипав холодним дощем (З. Тулуб); Огидно завивають міни й сухо тріскотять автоматні черги (В. Кучер); Цілу ніч гуляв тут вітер, скиглив по щербатих скелях (І. Франко).
-2-
дієслово недоконаного виду
(закручувати)

Словник відмінків

Інфінітив завива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   завива́ймо
2 особа завива́й завива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа завива́тиму завива́тимемо, завива́тимем
2 особа завива́тимеш завива́тимете
3 особа завива́тиме завива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа завива́ю завива́ємо, завива́єм
2 особа завива́єш завива́єте
3 особа завива́є завива́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
завива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. завива́в завива́ли
жін. р. завива́ла
сер. р. завива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
завива́вши

Словник синонімів

I. ВИ́ТИ (перев. про собак, вовків - видавати протяжні, високі та жалібні звуки), ЗАВИВА́ТИ, ЗАВО́ДИТИ, СКАВУЧА́ТИ, СКАВЧА́ТИ, СКАВУЛІ́ТИ (повискуючи, стиха). Чути,.. як десь далеко-далеко виє собака (М. Чабанівський); Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Т. Шевченко); За нею тріск, гук,.. заводять сови, крякають ворони (Н. Кобринська); Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Панас Мирний); Собака скавуліла коло хати голодним, жалісним голосом (О. Кобилянська).
ВИ́ТИ (утворювати звуки, подібні до виття вовків, собак), ЗАВИВА́ТИ, СКИ́ГЛИТИ (перев. про вітер). Вітер вив і сипав холодним дощем (З. Тулуб); Огидно завивають міни й сухо тріскотять автоматні черги (В. Кучер); Цілу ніч гуляв тут вітер, скиглив по щербатих скелях (І. Франко).

Словник відмінків

Інфінітив завива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   завива́ймо
2 особа завива́й завива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа завива́тиму завива́тимемо, завива́тимем
2 особа завива́тимеш завива́тимете
3 особа завива́тиме завива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа завива́ю завива́ємо, завива́єм
2 особа завива́єш завива́єте
3 особа завива́є завива́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
завива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. завива́в завива́ли
жін. р. завива́ла
сер. р. завива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
завива́вши

Словник синонімів

I. ЗАВИВА́ТИ (волосся, вуса), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, КРУТИ́ТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПОВИВА́ТИрозм.; КУЧЕРЯ́ВИТИ (утворюючи кучері); ПЛОЇТИ (укладаючи щипцями волосся паралельними хвилястими лініями). - Док.: зави́ти, закрути́ти, підкрути́ти, пови́ти, закучеря́вити. Навіть в убранні Алли Михайлівни з’явилась недбалість, вона все більше ходила в пеньюарі і покинула завивати волосся (Леся Українка); Тимоха козак штепний був; високо підголював чуб, уси закручував (Г. Квітка-Основ’яненко); Вона одягається з таким самим, якщо не з підвищеним шиком, з такою ж старанністю, як і раніше, закручує локони (Ірина Вільде); Її чоловік.. працює перукарем від кооперації. Стриже, бриє, крутить дівчатам кучері (В. Земляк); Юліан, молодий, вродливий панич, власне кінчить туалет перед дзеркалом, розчісує щіткою на голові рідке волосся і розкішні баки, підкручує вуси (І. Франко); Ой ти, вербо кудрявая, Хто на тобі кудрі повив? (П. Чубинський).
-3-
дієслово недоконаного виду
(загортати) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив завива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   завива́ймо
2 особа завива́й завива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа завива́тиму завива́тимемо, завива́тимем
2 особа завива́тимеш завива́тимете
3 особа завива́тиме завива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа завива́ю завива́ємо, завива́єм
2 особа завива́єш завива́єте
3 особа завива́є завива́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
завива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. завива́в завива́ли
жін. р. завива́ла
сер. р. завива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
завива́вши

Словник синонімів

I. ВИ́ТИ (перев. про собак, вовків - видавати протяжні, високі та жалібні звуки), ЗАВИВА́ТИ, ЗАВО́ДИТИ, СКАВУЧА́ТИ, СКАВЧА́ТИ, СКАВУЛІ́ТИ (повискуючи, стиха). Чути,.. як десь далеко-далеко виє собака (М. Чабанівський); Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Т. Шевченко); За нею тріск, гук,.. заводять сови, крякають ворони (Н. Кобринська); Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Панас Мирний); Собака скавуліла коло хати голодним, жалісним голосом (О. Кобилянська).
ВИ́ТИ (утворювати звуки, подібні до виття вовків, собак), ЗАВИВА́ТИ, СКИ́ГЛИТИ (перев. про вітер). Вітер вив і сипав холодним дощем (З. Тулуб); Огидно завивають міни й сухо тріскотять автоматні черги (В. Кучер); Цілу ніч гуляв тут вітер, скиглив по щербатих скелях (І. Франко).

Словник відмінків

Інфінітив завива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   завива́ймо
2 особа завива́й завива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа завива́тиму завива́тимемо, завива́тимем
2 особа завива́тимеш завива́тимете
3 особа завива́тиме завива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа завива́ю завива́ємо, завива́єм
2 особа завива́єш завива́єте
3 особа завива́є завива́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
завива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. завива́в завива́ли
жін. р. завива́ла
сер. р. завива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
завива́вши

Словник синонімів

I. ЗАВИВА́ТИ (волосся, вуса), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, КРУТИ́ТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПОВИВА́ТИрозм.; КУЧЕРЯ́ВИТИ (утворюючи кучері); ПЛОЇТИ (укладаючи щипцями волосся паралельними хвилястими лініями). - Док.: зави́ти, закрути́ти, підкрути́ти, пови́ти, закучеря́вити. Навіть в убранні Алли Михайлівни з’явилась недбалість, вона все більше ходила в пеньюарі і покинула завивати волосся (Леся Українка); Тимоха козак штепний був; високо підголював чуб, уси закручував (Г. Квітка-Основ’яненко); Вона одягається з таким самим, якщо не з підвищеним шиком, з такою ж старанністю, як і раніше, закручує локони (Ірина Вільде); Її чоловік.. працює перукарем від кооперації. Стриже, бриє, крутить дівчатам кучері (В. Земляк); Юліан, молодий, вродливий панич, власне кінчить туалет перед дзеркалом, розчісує щіткою на голові рідке волосся і розкішні баки, підкручує вуси (І. Франко); Ой ти, вербо кудрявая, Хто на тобі кудрі повив? (П. Чубинський).

Словник відмінків

Інфінітив завива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   завива́ймо
2 особа завива́й завива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа завива́тиму завива́тимемо, завива́тимем
2 особа завива́тимеш завива́тимете
3 особа завива́тиме завива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа завива́ю завива́ємо, завива́єм
2 особа завива́єш завива́єте
3 особа завива́є завива́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
завива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. завива́в завива́ли
жін. р. завива́ла
сер. р. завива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
завива́вши

Словник синонімів

ОБГОРТА́ТИ[ОГОРТА́ТИ]чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ[ВГОРТА́ТИ], ВМО́ТУВАТИ[УМО́ТУВАТИ], ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИрідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше, ОБТУ́ЛЮВАТИдіал.;ПОВИВА́ТИ (пелюшкою, повивачем немовля); КУ́ТАТИ, УКУ́ТУВАТИ[ВКУ́ТУВАТИ], ЗАКУ́ТУВАТИ, ОБКУ́ТУВАТИ[ОКУ́ТУВАТИ] (старанно, звичайно в тепле). - Док.: обгорну́ти[огорну́ти], загорну́ти, обви́ти, обмота́ти, замота́ти, зави́ти[завинути], угорну́ти[вгорну́ти], вмота́ти[умота́ти], оберну́ти, утушкувати[втушкувати], обкла́сти[обікла́сти], обтули́ти, пови́ти, уку́тати[вку́тати], заку́тати, обку́тати[оку́тати]. Сидів [Мирон] на оберемку сіна, сортував і обгортав кропивою.. своїх щук і окунів (О. Підсуха); Дід дбайливо загортав портрет у нову мамину хустку (П. Козланюк); Бережно обвила вона письмо у папір і в шматину (І. Франко); Під Ольшаною спалили [польські магнати] Данила Кожевського, обмотавши прядивом і засмоливши (О. Стороженко); Він його [зайця] у шинелю замотав і приніс (М. Трублаїні); Тут з коня зіходить віла біла і здіймає свого побратима, завиває у намітку білу (Леся Українка); Наблизь мене, Боже, і в смерть угорни, пірну я у тебе, ти - в мене пірни (В. Стус); Треба найти чорного кота та вмотати в ятерину (Словник Б. Грінченка); - ..Взяли мене з водиці Лоскотарочки-сестриці; В тепле листя обертали (Я. Щоголів); - Я не забрудню, - сказав Сашко, - обкладу книгу газетою... (В. Кучер); Мати сиділа на санях і обтулювала бараницями ноги (Н. Кобринська); Породила мене мати У високих палатах, Шовком повила (Т. Шевченко); - Ввійдіть, - гукає вчителька, щільно кутаючи плечі в пухову хустку (О. Донченко); Вона.. знімає вовняну ковдру і .. вкутує нею коліна Миколи (Я. Галан); Лягаючи спати, хазяйка закутала теплою хусткою чайник (А. Головко); Однієї ночі в’язні хустського табору розібрали огорожу на центральному плаці, ..поставили схожу на ешафот трибуну, сам пам’ятник обкутали брезентом (С. Скляренко); Рослини "передчувають" сувору зиму більш ніж за три-чотири місяці, окутуючи себе спеціальним шаром захисних оболонок (з журналу).