-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | завива́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | завива́ймо |
2 особа | завива́й | завива́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | завива́тиму | завива́тимемо, завива́тимем |
2 особа | завива́тимеш | завива́тимете |
3 особа | завива́тиме | завива́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | завива́ю | завива́ємо, завива́єм |
2 особа | завива́єш | завива́єте |
3 особа | завива́є | завива́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
завива́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | завива́в | завива́ли |
жін. р. | завива́ла |
сер. р. | завива́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
завива́вши |
Словник синонімів
I. ВИ́ТИ (перев. про собак, вовків - видавати протяжні, високі та жалібні звуки), ЗАВИВА́ТИ, ЗАВО́ДИТИ, СКАВУЧА́ТИ, СКАВЧА́ТИ, СКАВУЛІ́ТИ (повискуючи, стиха). Чути,.. як десь далеко-далеко виє собака (М. Чабанівський); Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Т. Шевченко); За нею тріск, гук,.. заводять сови, крякають ворони (Н. Кобринська); Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Панас Мирний); Собака скавуліла коло хати голодним, жалісним голосом (О. Кобилянська).
ВИ́ТИ (утворювати звуки, подібні до виття вовків, собак), ЗАВИВА́ТИ, СКИ́ГЛИТИ (перев. про вітер). Вітер вив і сипав холодним дощем (З. Тулуб); Огидно завивають міни й сухо тріскотять автоматні черги (В. Кучер); Цілу ніч гуляв тут вітер, скиглив по щербатих скелях (І. Франко).
-2-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | завива́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | завива́ймо |
2 особа | завива́й | завива́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | завива́тиму | завива́тимемо, завива́тимем |
2 особа | завива́тимеш | завива́тимете |
3 особа | завива́тиме | завива́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | завива́ю | завива́ємо, завива́єм |
2 особа | завива́єш | завива́єте |
3 особа | завива́є | завива́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
завива́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | завива́в | завива́ли |
жін. р. | завива́ла |
сер. р. | завива́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
завива́вши |
Словник синонімів
I. ВИ́ТИ (перев. про собак, вовків - видавати протяжні, високі та жалібні звуки), ЗАВИВА́ТИ, ЗАВО́ДИТИ, СКАВУЧА́ТИ, СКАВЧА́ТИ, СКАВУЛІ́ТИ (повискуючи, стиха). Чути,.. як десь далеко-далеко виє собака (М. Чабанівський); Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Т. Шевченко); За нею тріск, гук,.. заводять сови, крякають ворони (Н. Кобринська); Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Панас Мирний); Собака скавуліла коло хати голодним, жалісним голосом (О. Кобилянська).
ВИ́ТИ (утворювати звуки, подібні до виття вовків, собак), ЗАВИВА́ТИ, СКИ́ГЛИТИ (перев. про вітер). Вітер вив і сипав холодним дощем (З. Тулуб); Огидно завивають міни й сухо тріскотять автоматні черги (В. Кучер); Цілу ніч гуляв тут вітер, скиглив по щербатих скелях (І. Франко).
Словник відмінків
Інфінітив | завива́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | завива́ймо |
2 особа | завива́й | завива́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | завива́тиму | завива́тимемо, завива́тимем |
2 особа | завива́тимеш | завива́тимете |
3 особа | завива́тиме | завива́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | завива́ю | завива́ємо, завива́єм |
2 особа | завива́єш | завива́єте |
3 особа | завива́є | завива́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
завива́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | завива́в | завива́ли |
жін. р. | завива́ла |
сер. р. | завива́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
завива́вши |
Словник синонімів
I. ЗАВИВА́ТИ (волосся, вуса), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, КРУТИ́ТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПОВИВА́ТИ розм.; КУЧЕРЯ́ВИТИ (утворюючи кучері); ПЛОЇТИ (укладаючи щипцями волосся паралельними хвилястими лініями). - Док.: зави́ти, закрути́ти, підкрути́ти, пови́ти, закучеря́вити. Навіть в убранні Алли Михайлівни з’явилась недбалість, вона все більше ходила в пеньюарі і покинула завивати волосся (Леся Українка); Тимоха козак штепний був; високо підголював чуб, уси закручував (Г. Квітка-Основ’яненко); Вона одягається з таким самим, якщо не з підвищеним шиком, з такою ж старанністю, як і раніше, закручує локони (Ірина Вільде); Її чоловік.. працює перукарем від кооперації. Стриже, бриє, крутить дівчатам кучері (В. Земляк); Юліан, молодий, вродливий панич, власне кінчить туалет перед дзеркалом, розчісує щіткою на голові рідке волосся і розкішні баки, підкручує вуси (І. Франко); Ой ти, вербо кудрявая, Хто на тобі кудрі повив? (П. Чубинський).
-3-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | завива́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | завива́ймо |
2 особа | завива́й | завива́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | завива́тиму | завива́тимемо, завива́тимем |
2 особа | завива́тимеш | завива́тимете |
3 особа | завива́тиме | завива́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | завива́ю | завива́ємо, завива́єм |
2 особа | завива́єш | завива́єте |
3 особа | завива́є | завива́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
завива́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | завива́в | завива́ли |
жін. р. | завива́ла |
сер. р. | завива́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
завива́вши |
Словник синонімів
I. ВИ́ТИ (перев. про собак, вовків - видавати протяжні, високі та жалібні звуки), ЗАВИВА́ТИ, ЗАВО́ДИТИ, СКАВУЧА́ТИ, СКАВЧА́ТИ, СКАВУЛІ́ТИ (повискуючи, стиха). Чути,.. як десь далеко-далеко виє собака (М. Чабанівський); Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Т. Шевченко); За нею тріск, гук,.. заводять сови, крякають ворони (Н. Кобринська); Молодиця.. почала гукати на собаку. Собака одбіг на вгород та скавучав (Панас Мирний); Собака скавуліла коло хати голодним, жалісним голосом (О. Кобилянська).
ВИ́ТИ (утворювати звуки, подібні до виття вовків, собак), ЗАВИВА́ТИ, СКИ́ГЛИТИ (перев. про вітер). Вітер вив і сипав холодним дощем (З. Тулуб); Огидно завивають міни й сухо тріскотять автоматні черги (В. Кучер); Цілу ніч гуляв тут вітер, скиглив по щербатих скелях (І. Франко).
Словник відмінків
Інфінітив | завива́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | завива́ймо |
2 особа | завива́й | завива́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | завива́тиму | завива́тимемо, завива́тимем |
2 особа | завива́тимеш | завива́тимете |
3 особа | завива́тиме | завива́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | завива́ю | завива́ємо, завива́єм |
2 особа | завива́єш | завива́єте |
3 особа | завива́є | завива́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
завива́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | завива́в | завива́ли |
жін. р. | завива́ла |
сер. р. | завива́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
завива́вши |
Словник синонімів
I. ЗАВИВА́ТИ (волосся, вуса), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, КРУТИ́ТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПОВИВА́ТИ розм.; КУЧЕРЯ́ВИТИ (утворюючи кучері); ПЛОЇТИ (укладаючи щипцями волосся паралельними хвилястими лініями). - Док.: зави́ти, закрути́ти, підкрути́ти, пови́ти, закучеря́вити. Навіть в убранні Алли Михайлівни з’явилась недбалість, вона все більше ходила в пеньюарі і покинула завивати волосся (Леся Українка); Тимоха козак штепний був; високо підголював чуб, уси закручував (Г. Квітка-Основ’яненко); Вона одягається з таким самим, якщо не з підвищеним шиком, з такою ж старанністю, як і раніше, закручує локони (Ірина Вільде); Її чоловік.. працює перукарем від кооперації. Стриже, бриє, крутить дівчатам кучері (В. Земляк); Юліан, молодий, вродливий панич, власне кінчить туалет перед дзеркалом, розчісує щіткою на голові рідке волосся і розкішні баки, підкручує вуси (І. Франко); Ой ти, вербо кудрявая, Хто на тобі кудрі повив? (П. Чубинський).
Словник відмінків
Інфінітив | завива́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | завива́ймо |
2 особа | завива́й | завива́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | завива́тиму | завива́тимемо, завива́тимем |
2 особа | завива́тимеш | завива́тимете |
3 особа | завива́тиме | завива́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | завива́ю | завива́ємо, завива́єм |
2 особа | завива́єш | завива́єте |
3 особа | завива́є | завива́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
завива́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | завива́в | завива́ли |
жін. р. | завива́ла |
сер. р. | завива́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
завива́вши |
Словник синонімів
ОБГОРТА́ТИ [ОГОРТА́ТИ] чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ [ВГОРТА́ТИ], ВМО́ТУВАТИ [УМО́ТУВАТИ], ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше, ОБТУ́ЛЮВАТИ діал.; ПОВИВА́ТИ (пелюшкою, повивачем немовля); КУ́ТАТИ, УКУ́ТУВАТИ [ВКУ́ТУВАТИ], ЗАКУ́ТУВАТИ, ОБКУ́ТУВАТИ [ОКУ́ТУВАТИ] (старанно, звичайно в тепле). - Док.: обгорну́ти [огорну́ти], загорну́ти, обви́ти, обмота́ти, замота́ти, зави́ти [завинути], угорну́ти [вгорну́ти], вмота́ти [умота́ти], оберну́ти, утушкувати [втушкувати], обкла́сти [обікла́сти], обтули́ти, пови́ти, уку́тати [вку́тати], заку́тати, обку́тати [оку́тати]. Сидів [Мирон] на оберемку сіна, сортував і обгортав кропивою.. своїх щук і окунів (О. Підсуха); Дід дбайливо загортав портрет у нову мамину хустку (П. Козланюк); Бережно обвила вона письмо у папір і в шматину (І. Франко); Під Ольшаною спалили [польські магнати] Данила Кожевського, обмотавши прядивом і засмоливши (О. Стороженко); Він його [зайця] у шинелю замотав і приніс (М. Трублаїні); Тут з коня зіходить віла біла і здіймає свого побратима, завиває у намітку білу (Леся Українка); Наблизь мене, Боже, і в смерть угорни, пірну я у тебе, ти - в мене пірни (В. Стус); Треба найти чорного кота та вмотати в ятерину (Словник Б. Грінченка); - ..Взяли мене з водиці Лоскотарочки-сестриці; В тепле листя обертали (Я. Щоголів); - Я не забрудню, - сказав Сашко, - обкладу книгу газетою... (В. Кучер); Мати сиділа на санях і обтулювала бараницями ноги (Н. Кобринська); Породила мене мати У високих палатах, Шовком повила (Т. Шевченко); - Ввійдіть, - гукає вчителька, щільно кутаючи плечі в пухову хустку (О. Донченко); Вона.. знімає вовняну ковдру і .. вкутує нею коліна Миколи (Я. Галан); Лягаючи спати, хазяйка закутала теплою хусткою чайник (А. Головко); Однієї ночі в’язні хустського табору розібрали огорожу на центральному плаці, ..поставили схожу на ешафот трибуну, сам пам’ятник обкутали брезентом (С. Скляренко); Рослини "передчувають" сувору зиму більш ніж за три-чотири місяці, окутуючи себе спеціальним шаром захисних оболонок (з журналу).