завершальний 1 значень
-1-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | заверша́льний | заверша́льна | заверша́льне | заверша́льні |
| родовий | заверша́льного | заверша́льної | заверша́льного | заверша́льних |
| давальний | заверша́льному | заверша́льній | заверша́льному | заверша́льним |
| знахідний | заверша́льний | заверша́льну | заверша́льне | заверша́льні |
| орудний | заверша́льним | заверша́льною | заверша́льним | заверша́льними |
| місцевий | на/у заверша́льному, заверша́льнім | на/у заверша́льній | на/у заверша́льному, заверша́льнім | на/у заверша́льних |
Словник синонімів
Словник антонімів
| ПОЧАТКОВИЙ | КІНЦЕВИЙ |
| Який перебуває на початку чого-н., передує чомусь, вихідний. | Який стає останнім наслідком, фактом чого-н., останній, завершальний. |
| Початковий, а, е ~ кінцевий, а, е етап, мета, температура, теорія. Початкові ~ кінцеві аналізи, дані, дискусії, думки, погляди, розробки, розуміння. Початкові задуми, знання, питання, прогнози ~ кінцеві висновки, відповіді, наслідки, погляди, результати. Бути, залишатися, ставати початковим ~ кінцевим. | |
| На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло (О. Гончар). Трамвай, нарешті, обігнув кільце, спинився на кінцевій зупинці (З газет). | |
| Починальний ~ закінчувальний, вихідний (етап, момент) ~ завершальний //останній Пор. ще: ПОЧАТОК ~ КІНЕЦЬ, ПОЧИНАТИ ~ КІНЧАТИ, СПОЧАТКУ ~ ПОТІМ | |