-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заверта́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заверта́ймо
2 особа заверта́й заверта́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заверта́тиму заверта́тимемо, заверта́тимем
2 особа заверта́тимеш заверта́тимете
3 особа заверта́тиме заверта́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заверта́ю заверта́ємо, заверта́єм
2 особа заверта́єш заверта́єте
3 особа заверта́є заверта́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заверта́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заверта́в заверта́ли
жін. р. заверта́ла
сер. р. заверта́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заверта́вши

Словник синонімів

ЗАХО́ДИТИ (приходити куди-небудь, до кого-небудь ненадовго, мимохідь), ЗАБІГА́ТИрозм., ЗАВЕРТА́ТИрозм., ЗАСКА́КУВАТИрозм., ЗАЛІТА́ТИрозм., ЗАНИ́КУВАТИдіал. - Док.: зайти́, забі́гти, заверну́ти, заско́чити, залеті́ти, зани́кнути. День у день, вечір у вечір заходить він до своїх родичів; з тобою поговорить, дітей приголубить; хоч на годинку забіжить і твою душу наче сонцем освітить (П. Куліш); В поміщицьких садибах, куди Юрій завертав, щоб погодувати коня,.. господарів уже не заставав (П. Кочура); Після монастиря медвинці з тиждень прожили в тривожних нахололих лісах, зрідка по ночах заскакуючи в село (М. Стельмах); - Нікого тут нема?.. - Зараз - ані лялечки! Але, буває, червоні козаки залітають на хутір: то поїсти, то вівса.. для коней взяти (М. Стельмах). - Пор. вбіга́ти, 1. відві́дувати, наві́датися.
ПОВЕРТА́ТИ (змінювати напрямок свого руху, робити поворот), ЗВЕРТА́ТИ, ВЕРНУ́ТИ, БРА́ТИрозм., ЗАБИРА́ТИрозм., СКРУ́ЧУВАТИрозм., ВОРОЧА́ТИдіал.; ПІДВЕРТА́ТИ, ЗАВЕРТА́ТИрозм., ПРИВЕРТА́ТИрозм. (підходячи, під’їжджаючи до когось, чогось); ПОВЕРТА́ТИСЯ, ОБЕРТА́ТИСЯ (в інший, протилежний бік). - Док.: поверну́ти, зверну́ти, верну́ти, узя́ти[взя́ти], скрути́ти, підверну́ти, заверну́ти, приверну́ти, поверну́тися, оберну́тися. Я повертаю в зелений ряд огородини та птиці (І. Нечуй-Левицький); Саме тут Данилові було звертати до вітряка (А. Головко); - Та куди ти, чортяка б тебе взяла, вернеш? - розлючено гримнув дядько і щосили смикнув віжками (О. Досвітній); - Як увійдеш, бери направо, третя кімната (А. Хижняк); Катер у супроводі міноносця, не доходячи молу, почав забирати ліворуч (П. Панч); Стефа бере Дарку під руку і вони скручують зразу праворуч до парку (Ірина Вільде); [Химка:] Коли так, то я й піду від вас.. [Іван:] Ні, ні... стій... не ходи. Ворочай назад! (Панас Мирний); Підвернувши до ґанку, він ледве зсунувся з мокрої конячини, геть знеможений (Я. Баш); Було, кажуть, на цьому місці велике село, що робило списи запорожцям. І коли мандрували козаки на Січ, то завертали сюди, щоб запастися списами (О. Гончар); Заходить сонце. Чумаки привертають до гіллястого дуба, запалюють огонь (В. Самійленко); Він повернувся, він мусив повернутися в протилежний бік і тихо посунув геть (В. Підмогильний); [Прісцілла:] Я піду! (Іде, але обертається, припиняючись на ході) (Леся Українка).
ПОВЕРТА́ТИСЯ (іти, їхати і т. ін. назад звідкись), ВЕРТА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИрозм., ВЕРТА́ТИрозм., ЗАВЕРТА́ТИрозм.,ЗАВЕРТА́ТИСЯрозм., ЗВЕРТА́ТИзаст. - Док.: поверну́тися, верну́тися, поверну́ти, верну́ти, заверну́ти, заверну́тися, зверну́ти. Повертався я з чужини, Гадав всю дорогу, Як матусю ріднесеньку Стріну край порогу (П. Грабовський); Ми ще повернемось бодай - ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні (В. Стус); Вона в той час сподівалась брата й догадувалась, що то брат вертається додому (І. Нечуй-Левицький); Він знову повертав на Україну. Була весна 1845 року (О. Іваненко); Вертала [Інна] електричкою уже надвечір (В. Дрозд); Як примандрували до зеленого бору: "От тепер, дівчино, завертайсь додому!" (пісня); [Гурт:] Пошли ж тобі, Боже, Найщасливіший путь, Щоб благополучно і додому звернуть (М. Кропивницький).

Словник фразеологізмів

глузд за ро́зум заверта́є (заверну́в) у кого і без додатка. Хто-небудь не може нормально мислити, діяти. — Чи ви од чаду, чи з похмілля? Чи чорт за душу удряпнув? Чи напились дурного зілля, Чи глузд за розум завернув? (І. Котляревський).