завередувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | завередува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | завереду́ймо | |
2 особа | завереду́й | завереду́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | завереду́ю | завереду́ємо, завереду́єм |
2 особа | завереду́єш | завереду́єте |
3 особа | завереду́є | завереду́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | завередува́в | завередува́ли |
жін.р. | завередува́ла | |
сер.р. | завередува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
завередува́вши |