завербуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | завербува́тися, завербува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | завербу́ймося, завербу́ймось | |
2 особа | завербу́йся, завербу́йсь | завербу́йтеся, завербу́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | завербу́юся, завербу́юсь | завербу́ємося, завербу́ємось, завербу́ємся |
2 особа | завербу́єшся | завербу́єтеся, завербу́єтесь |
3 особа | завербу́ється | завербу́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | завербува́вся, завербува́всь | завербува́лися, завербува́лись |
жін.р. | завербува́лася, завербува́лась | |
сер.р. | завербува́лося, завербува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
завербува́вшись |