завербуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | завербува́тися, завербува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | завербу́ймося, завербу́ймось | |
| 2 особа | завербу́йся, завербу́йсь | завербу́йтеся, завербу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | завербу́юся, завербу́юсь | завербу́ємося, завербу́ємось, завербу́ємся |
| 2 особа | завербу́єшся | завербу́єтеся, завербу́єтесь |
| 3 особа | завербу́ється | завербу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | завербува́вся, завербува́всь | завербува́лися, завербува́лись |
| жін.р. | завербува́лася, завербува́лась | |
| сер.р. | завербува́лося, завербува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| завербува́вшись | ||