-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив завербува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   завербу́ймо
2 особа завербу́й завербу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа завербу́ю завербу́ємо, завербу́єм
2 особа завербу́єш завербу́єте
3 особа завербу́є завербу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. завербува́в завербува́ли
жін.р. завербува́ла
сер.р. завербува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
завербо́ваний
Безособова форма
завербо́вано
Дієприслівник
завербува́вши

Словник синонімів

НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИкнижн. (про учасників, працівників чого-небудь - за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ (забезпечувати повний комплект працівників особового складу). - Док.: набра́ти, завербува́ти, навербува́ти, рекрутува́ти, укомплектува́ти, скомплектува́ти. Набирати на курси; Набирати групу; Старости молодого князя вербували у військо гулячих убогих шляхтичів (І. Нечуй-Левицький); Буваючи часто в Ясені, Олекса нав’язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Г. Хоткевич); Комплектувати бригаду; Укомплектовувати полк. - Пор. 1. призива́ти.