-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив завербо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   завербо́вуймо
2 особа завербо́вуй завербо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа завербо́вуватиму завербо́вуватимемо, завербо́вуватимем
2 особа завербо́вуватимеш завербо́вуватимете
3 особа завербо́вуватиме завербо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа завербо́вую завербо́вуємо, завербо́вуєм
2 особа завербо́вуєш завербо́вуєте
3 особа завербо́вує завербо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
завербо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. завербо́вував завербо́вували
жін. р. завербо́вувала
сер. р. завербо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
завербо́вувавши

Словник синонімів

НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИкнижн. (про учасників, працівників чого-небудь - за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ (забезпечувати повний комплект працівників особового складу). - Док.: набра́ти, завербува́ти, навербува́ти, рекрутува́ти, укомплектува́ти, скомплектува́ти. Набирати на курси; Набирати групу; Старости молодого князя вербували у військо гулячих убогих шляхтичів (І. Нечуй-Левицький); Буваючи часто в Ясені, Олекса нав’язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Г. Хоткевич); Комплектувати бригаду; Укомплектовувати полк. - Пор. 1. призива́ти.