завербований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний завербо́ваний завербо́вана завербо́ване завербо́вані
родовий завербо́ваного завербо́ваної завербо́ваного завербо́ваних
давальний завербо́ваному завербо́ваній завербо́ваному завербо́ваним
знахідний завербо́ваний, завербо́ваного завербо́вану завербо́ване завербо́вані, завербо́ваних
орудний завербо́ваним завербо́ваною завербо́ваним завербо́ваними
місцевий на/у завербо́ваному, завербо́ванім на/у завербо́ваній на/у завербо́ваному, завербо́ванім на/у завербо́ваних