УДА́ТИСЯ[ВДА́ТИСЯ] (мати від народження, від природи певні якості), УРОДИ́ТИСЯ[ВРОДИ́ТИСЯ], ЗАРОДИ́ТИСЯзаст., ЗАВДА́ТИСЯзаст. - Недок.: удава́тися[вдава́тися], заро́джуватися, завдава́тися. Порфир, бач, русявий удався (О. Гончар); Люди дивуються, що я весела.. А я зроду така вдалася (Марко Вовчок); Чорнобрива, кароока, Вилитая мати. Тілько смутна, невесела... Чого б сумувати? Або, може, вже такою воно й уродилось? (Т. Шевченко); - Та й недобрий же який цей Грицько.. І зародиться таке лихе, і завдасться таке люте! (Панас Мирний).