ПРОВА́ЛЮВАТИСЯ (зазнавати невдачі, провалу в якій-небудь справі; не виконуватися, не здійснюватися - про справу, роботу), ЗАВА́ЛЮВАТИСЯрозм., ГОРІ́ТИрозм.; ЗРІ́ЗУВАТИСЯрозм. (про людину - перев. на екзамені). - Док.: провали́тися, завали́тися, погорі́ти, зрі́затися. - Що за химери? - лаявся директор про себе. - Стільки разів провалювався він на театрі, і невже перший успіх не розвеселив його? (Н. Рибак); План нашої втечі і на цей раз провалився (Ю. Збанацький); Завалювався, скажімо, на екзаменах у столичний інститут якийсь синок чи донька, і його терміново везли в область, де був недобір студентів (В. Кучер); Ще минув день, і Семен Петрович остаточно переконався, що без нього в колгоспі всі справи заваляться (з журналу); Відповідальний товариш той, можна сказати, саме на соборі погорів: жінка дітей таємно похрестила (О. Гончар); [Валя:] Нам просто не щастить!.. У такі дні залишаємось без управляючого і без інженера... План горить... (Ю. Мокрієв); [Гайворон:] Куди ви вступали? [Ніла:] Я зрізалась в університеті (Л. Дмитерко).

РУЙНУВА́ТИСЯ (перетворюватися на руїни під дією ударів, струсу, природних явищ і т. ін.), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, НИ́ЩИТИСЯ, ВАЛИ́ТИСЯ, ЛАМА́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ЗАВА́ЛЮВАТИСЯ, ТРОЩИ́ТИСЯ, РОЗТРО́ЩУВАТИСЯ, РОЗРУЙНО́ВУВАТИСЯрідко;ОБВА́ЛЮВАТИСЯ, ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, СИ́ПАТИСЯ, ОБСИПА́ТИСЯ (про дах, огорожу тощо). - Док.: зруйнува́тися, розвали́тися, зни́щитися, завали́тися, розлама́тися, розпа́стися, розси́патися, розтрощи́тися, розруйнува́тися, обвали́тися, ви́вітритися, обси́патися. Чи ти бачив: під час землетрусу Як за коротку хвилину руйнується все до останку (М. Зеров); Здавалось, ніби скелі падали, башти нахилялись, розвалювались (І. Нечуй-Левицький); Маєтки пустіли, нищилися, височенні палаци по селах стояли з розбитими вікнами (Панас Мирний); Там хата батьківська валиться, - нічим її полагодити (Панас Мирний); Раптом затріщало все, тісними стали береги, ламались, трощилися брили, лізли одна на одну крижані плахи (О. Гончар); Колісниця розламувалася на лету, з неї летіло залізо й дерево (П. Загребельний); Оселя, спалахнувши, розпалась у пожарі (М. Бажан); Вдарив такий грім, що башта розсипалась на шматочки (І. Нечуй-Левицький); Я торік.. Заїздив у своє село... Завалилась рідна хата, Рідну греблю рознесло... (О. Олесь); Сирота йшов по м’якому.. Крах! Розтрощилась равликова хатка (Є. Гуцало); За роки війни стійбище розруйнувалося, перетворилося в пустирище (О. Гончар); Після нічного бомбардування місто ще горіло, обвалювалися стіни лікарень і шкіл (В. Кучер); Повітка похилилась набік,.. огорожа сиплеться (І. Нечуй-Левицький); Я.. відчував крізь димку нерухому, як обсипався дах княжого дому (М. Зеров). - Пор. 1. розпада́тися.