-1-
дієслово доконаного виду
(від: ва́жити)

Словник відмінків

Інфінітив зава́жити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зава́жмо
2 особа зава́ж зава́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зава́жу зава́жимо, зава́жим
2 особа зава́жиш зава́жите
3 особа зава́жить зава́жать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зава́жив зава́жили
жін.р. зава́жила
сер.р. зава́жило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зава́живши

Словник синонімів

ВА́ЖИТИ (мати певну вагу), ЗАВА́ЖУВАТИрідше,ТЯГНУ́ТИрозм.,ТЯГТИ́розм. - Док.: зава́жити, потягну́ти, потягти́. Важив [лин] найменше чотири хунти! (М. Коцюбинський); Самець [кенгуру].. нерідко заважує 40 кілограмів (з журналу); - Важив я торік сім пудів, а тепер більше, як три, не заважу (З. Тулуб); Ой сом який! Десь з півпуда потягне!.. (М. Стельмах).