-1-
дієслово недоконаного виду
(перешкоджати)

Словник відмінків

Інфінітив заважа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заважа́ймо
2 особа заважа́й заважа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заважа́тиму заважа́тимемо, заважа́тимем
2 особа заважа́тимеш заважа́тимете
3 особа заважа́тиме заважа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заважа́ю заважа́ємо, заважа́єм
2 особа заважа́єш заважа́єте
3 особа заважа́є заважа́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заважа́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заважа́в заважа́ли
жін. р. заважа́ла
сер. р. заважа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заважа́вши

Словник синонімів

ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИрозм., ПЕРЕ́ЧИТИрідше, СУПЕРЕ́ЧИТИрідше. - Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити (О. Довженко); Недалека подорож, однак, усе відкладалась: то заважали якісь дрібниці, то побутовіклопоти (С. Журахович); Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (О. Гончар); - Учора головний інженер сказав мені, що здійсненню пропозиції інженера Розенберга.. перешкоджає ще й устаткування цеху (Ю. Шовкопляс); - Ви мені перебиваєте читати, - сказав [Харитін] (І. Нечуй-Левицький); А читаючи повісті, вона поминала ті місця, де обмальовувались чудові вигляди натури, аж сердилась, що вони перебаранчають їй слідкувати за оповіданням про людей (І. Нечуй-Левицький); Парася, не підіймаючи очей, рішуче заявила батькові: - Тату, не перечте нашому щастю (Ю. Збанацький); Івась почав їй суперечити: коли вона опускала ложку у миску набрати страви, він попереджав її і одбирав її ложку (Панас Мирний).