-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заважа́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заважа́ймо |
| 2 особа | заважа́й | заважа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заважа́тиму | заважа́тимемо, заважа́тимем |
| 2 особа | заважа́тимеш | заважа́тимете |
| 3 особа | заважа́тиме | заважа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заважа́ю | заважа́ємо, заважа́єм |
| 2 особа | заважа́єш | заважа́єте |
| 3 особа | заважа́є | заважа́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| заважа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заважа́в | заважа́ли |
| жін. р. | заважа́ла |
| сер. р. | заважа́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| заважа́вши |
Словник синонімів
ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. - Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити (О. Довженко); Недалека подорож, однак, усе відкладалась: то заважали якісь дрібниці, то побутові клопоти (С. Журахович); Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (О. Гончар); - Учора головний інженер сказав мені, що здійсненню пропозиції інженера Розенберга.. перешкоджає ще й устаткування цеху (Ю. Шовкопляс); - Ви мені перебиваєте читати, - сказав [Харитін] (І. Нечуй-Левицький); А читаючи повісті, вона поминала ті місця, де обмальовувались чудові вигляди натури, аж сердилась, що вони перебаранчають їй слідкувати за оповіданням про людей (І. Нечуй-Левицький); Парася, не підіймаючи очей, рішуче заявила батькові: - Тату, не перечте нашому щастю (Ю. Збанацький); Івась почав їй суперечити: коли вона опускала ложку у миску набрати страви, він попереджав її і одбирав її ложку (Панас Мирний).