-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив завагі́тніти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   завагі́тніймо
2 особа завагі́тній завагі́тнійте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа завагі́тнію завагі́тніємо, завагі́тнієм
2 особа завагі́тнієш завагі́тнієте
3 особа завагі́тніє завагі́тніють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. завагі́тнів завагі́тніли
жін.р. завагі́тніла
сер.р. завагі́тніло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
завагі́тнівши

Словник синонімів

ЗАВАГІ́ТНІТИбез додатка, а також ким (стати вагітною), ЗАЧА́ТИкого, що, заст., поет.,ПОНЕСТИ́без додатка, а також кого, що, розм., ЗАВАГОНІ́ТИзаст.,ЗАВАГОТІ́ТИзаст.; НАБІ́ГАТИбез додатка, а також кого, що, розм. зневажл. (перев. про неодружену жінку). - Недок.: вагі́тніти, вагоні́ти, ваготі́ти. Помітили люди - та як у дзвони задзвонили: - Чули, чули? - питає молодиця другу, стрівши на вулиці. - Завагітніла [Мотря]... (Панас Мирний); Безталанна та хвилина, коли я зачала тебе; проклята та радість, якою я раділа, чуючи, що щось ворушиться під серцем... (Панас Мирний); - ...Перші дні одруження жила, як у сні. Нічого не знала, не помічала, засліплена щастям. Потім дитя понесла (І. Цюпа); [Калина (Данилові):] Запродали мою матір волосному писареві, котрий покинув її, як завагоніла, а потім вигнали її з рідної хати... (М. Кропивницький); Солоха чим далі все товщала, це примітила й господиня й думала про себе: - ..Дивно мені тілько, - де така поганка набігала (Панас Мирний).