-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив завагоні́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   завагоні́ймо
2 особа завагоні́й завагоні́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа завагоні́ю завагоні́ємо, завагоні́єм
2 особа завагоні́єш завагоні́єте
3 особа завагоні́є завагоні́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. завагоні́в завагоні́ли
жін.р. завагоні́ла
сер.р. завагоні́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
завагоні́вши

Словник синонімів

ЗАВАГІ́ТНІТИбез додатка, а також ким (стати вагітною), ЗАЧА́ТИкого, що, заст., поет.,ПОНЕСТИ́без додатка, а також кого, що, розм., ЗАВАГОНІ́ТИзаст.,ЗАВАГОТІ́ТИзаст.; НАБІ́ГАТИбез додатка, а також кого, що, розм. зневажл. (перев. про неодружену жінку). - Недок.: вагі́тніти, вагоні́ти, ваготі́ти. Помітили люди - та як у дзвони задзвонили: - Чули, чули? - питає молодиця другу, стрівши на вулиці. - Завагітніла [Мотря]... (Панас Мирний); Безталанна та хвилина, коли я зачала тебе; проклята та радість, якою я раділа, чуючи, що щось ворушиться під серцем... (Панас Мирний); - ...Перші дні одруження жила, як у сні. Нічого не знала, не помічала, засліплена щастям. Потім дитя понесла (І. Цюпа); [Калина (Данилові):] Запродали мою матір волосному писареві, котрий покинув її, як завагоніла, а потім вигнали її з рідної хати... (М. Кропивницький); Солоха чим далі все товщала, це примітила й господиня й думала про себе: - ..Дивно мені тілько, - де така поганка набігала (Панас Мирний).