забіякуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний забія́куватий забія́кувата забія́кувате забія́куваті
родовий забія́куватого забія́куватої забія́куватого забія́куватих
давальний забія́куватому забія́куватій забія́куватому забія́куватим
знахідний забія́куватий, забія́куватого забія́кувату забія́кувате забія́куваті, забія́куватих
орудний забія́куватим забія́куватою забія́куватим забія́куватими
місцевий на/у забія́куватому, забія́куватім на/у забія́куватій на/у забія́куватому, забія́куватім на/у забія́куватих

Словник синонімів

ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙрозм.,ЗАДИ́РКУВАТИЙрозм. рідше,ЗАВО́ЇСТИЙрозм.,ПІ́ВНЯЧИЙрозм. рідше,ОТРЯ́ХУВАТИЙдіал.Подумала [Ніна] про нього, як про малого хлоп’яка, задерикуватого, зухвалого, непокірливого (О. Копиленко); Хазяїн був задирливий і вередливий.. чоловік (Марко Вовчок); Задирливе личко відразу стало таке покірне та тихе (С. Васильченко); Тамара розхвилювалася, вона пригадала зустріч з забіякуватим хлопчиком (А. Хижняк); Замість пісні несміливо плеснула задириста частушка (М. Стельмах); Микита такий задиркуватий і вічно в’язне, і дратує Настусю (О. Копиленко); Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Словник Б. Грінченка); Колону.. очолює високий, отряхуватий на вигляд Володя Вайсман (О. Гончар). - Пор. бешке́тний.