забілити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | забіли́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | забілі́мо, забілі́м | |
2 особа | забіли́ | забілі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | забілю́ | забі́лимо, забі́лим |
2 особа | забі́лиш | забі́лите |
3 особа | забі́лить | забі́лять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | забіли́в | забіли́ли |
жін.р. | забіли́ла | |
сер.р. | забіли́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
забі́лений | ||
Безособова форма | ||
забі́лено | ||
Дієприслівник | ||
забіли́вши |