забуяти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забуя́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа забуя́є забуя́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забуя́в забуя́ли
жін.р. забуя́ла
сер.р. забуя́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забуя́вши