забуянити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | забуя́нити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | забуя́ньмо | |
2 особа | забуя́нь | забуя́ньте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | забуя́ню | забуя́нимо, забуя́ним |
2 особа | забуя́ниш | забуя́ните |
3 особа | забуя́нить | забуя́нять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | забуя́нив | забуя́нили |
жін.р. | забуя́нила | |
сер.р. | забуя́нило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
забуя́нивши |