забучавілий 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний забуча́вілий забуча́віла забуча́віле забуча́вілі
родовий забуча́вілого забуча́вілої забуча́вілого забуча́вілих
давальний забуча́вілому забуча́вілій забуча́вілому забуча́вілим
знахідний забуча́вілий забуча́вілу забуча́віле забуча́вілі
орудний забуча́вілим забуча́вілою забуча́вілим забуча́вілими
місцевий на/у забуча́вілому, забуча́вілім на/у забуча́вілій на/у забуча́вілому, забуча́вілім на/у забуча́вілих