-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забу́хати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забу́хаймо
2 особа забу́хай забу́хайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забу́хаю забу́хаємо, забу́хаєм
2 особа забу́хаєш забу́хаєте
3 особа забу́хає забу́хають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забу́хав забу́хали
жін.р. забу́хала
сер.р. забу́хало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забу́хавши

Словник фразеологізмів

кров ударя́є (бу́хає) / уда́рила (забу́хала) в го́лову (до голови́) кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т. ін. Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (М. Коцюбинський); Петро Федорович устав; кров ударила в голову; потемніло в очах (Панас Мирний); Отемнений кінь, спотикаючись, ніс його далі та й далі. І кров уже вдарила в голову (О. Ільченко).

кров ударя́є (бу́хає) / уда́рила (забу́хала) в го́лову (до голови́) кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т. ін. Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (М. Коцюбинський); Петро Федорович устав; кров ударила в голову; потемніло в очах (Панас Мирний); Отемнений кінь, спотикаючись, ніс його далі та й далі. І кров уже вдарила в голову (О. Ільченко).