забутий 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | забу́тий | забу́та | забу́те | забу́ті |
родовий | забу́того | забу́тої | забу́того | забу́тих |
давальний | забу́тому | забу́тій | забу́тому | забу́тим |
знахідний | забу́тий, забу́того | забу́ту | забу́те | забу́ті, забу́тих |
орудний | забу́тим | забу́тою | забу́тим | забу́тими |
місцевий | на/у забу́тому, забу́тім | на/у забу́тій | на/у забу́тому, забу́тім | на/у забу́тих |
Словник антонімів
БЕЗСМЕРТЯ | ЗАБУТТЯ |
Вічне існування, буття кого-н., чого-н. в пам’яті людей, вічність, безсмертність, невмирущість. | Існування, буття кого-, чого-н. в короткому часі, короткочасність. |
Вічне безсмертя ~ повне забуття. Безсмертя ~ забуття чийого-н. вчинку, подвигу, чиєї-н. слави. Здобути собі безсмертя ~ забуття. Увійти в безсмертя ~ відійти в забуття. Кого-н. чекає безсмертя ~ забуття, короткочасність пам’яті. | |
І Вічна слава, безсмертя чекає борців за волю України, а в забуття кануть її зрадники (З газет). І якщо вже говорити про безсмертя, то мистецтво стоїть до нього найближче... Мистецтво - це невигублений слід людства, його злети, його верхогір’я, на яких панує дух перемоги над смертю, дух незнищенності (О. Гончар). | |
Безсмертний ~забутий, безсмертність ~забуття; вічність ~короткочасність, невмирущість ~забуття, невмирущий ~забутий | |
ЗАБУВАТИ | ПРИГАДУВАТИ |
Переставати пам’ятати кого-, що-н. | Поповнювати події, факти минулого в пам’яті. |
Забувати ~ пригадувати адресу чию-н., дещо, вірш, голос, горе, дітей, дитинство, епізод, зміст, ім’я, його, матір, мелодію, минуле, молодість, нещастя, номер телефону, оповідання, очі, пересторогу, пісню, пораду, розмову, якийсь час; взяти що-н., зайти куди-н., розповісти що-н., сказати що-н. Намагатися, обіцяти, хотіти забути ~ пригадати що-н. без труднощів, випадково, відразу, легко, несподівано, постійно, раптом, рідко, швидко, часто. Забувати ~ пригадувати (з підрядною частиною речення), що щось потрібно зробити, що потрібно відправити кого-н. | |
Прощай, Нимидоро! Згадуй мене, моє серце, вірними словами та дрібними сльозами, а я тебе, поки живий буду, довіку не забуду (I. Нечуй-Левицький). Коли до нього приїздять товариші з полігона і після спеки розкошують тут свіжою водою з колодязя, не забуває молодий Горпищенко весело згадати добрим словом того свого невідомого пращура, який цей колодязь викопав у степу (О. Гончар). | |
Забування ~ пригадування, забуття ~ згадка, забутий ~ згаданий Пор. ще: ЗАБУВАТИ ~ ПАМ’ЯТАТИ |