-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забу́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забу́дьмо
2 особа забу́дь забу́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забу́ду забу́демо, забу́дем
2 особа забу́деш забу́дете
3 особа забу́де забу́дуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забу́в забу́ли
жін.р. забу́ла
сер.р. забу́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
забу́тий
Безособова форма
забу́то
Дієприслівник
забу́вши

Словник фразеологізмів

забу́ла смерть про кого. Хтось дуже довго живе, не вмирає. — Забула десь і тая смерть про мене.— Зітхнувши тяжко, він [дідок] озвавсь (Л. Глібов).

забу́ти [і] доро́гу. Перестати відвідувати кого-, що-небудь; довго не бувати десь. Наш шановний зоотехнік забув і дорогу на ферму (Я. Гримайло); — Я ж і кажу — дорогу забув до нас. Скоро й рідного брата не пізнаватимеш (В. Захарченко).

забу́ти [і] доро́гу. Перестати відвідувати кого-, що-небудь; довго не бувати десь. Наш шановний зоотехнік забув і дорогу на ферму (Я. Гримайло); — Я ж і кажу — дорогу забув до нас. Скоро й рідного брата не пізнаватимеш (В. Захарченко).

забу́ти язика́ в ро́ті. Втратити здатність говорити (через переляк, розгубленість тощо). Андрій з ляком дивився на Ґудзя. Він навіть язика забув у роті (М. Коцюбинський).