забурювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | забу́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забу́рюймо | |
| 2 особа | забу́рюй | забу́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забу́рюватиму | забу́рюватимемо, забу́рюватимем |
| 2 особа | забу́рюватимеш | забу́рюватимете |
| 3 особа | забу́рюватиме | забу́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забу́рюю | забу́рюємо, забу́рюєм |
| 2 особа | забу́рюєш | забу́рюєте |
| 3 особа | забу́рює | забу́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| забу́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | забу́рював | забу́рювали |
| жін. р. | забу́рювала | |
| сер. р. | забу́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| забу́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| забу́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| забу́рювавши | ||