забурувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив забурува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа забуру́є забуру́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забурува́в забурува́ли
жін.р. забурува́ла
сер.р. забурува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забурува́вши