забуртувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забуртува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забурту́ймо
2 особа забурту́й забурту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забурту́ю забурту́ємо, забурту́єм
2 особа забурту́єш забурту́єте
3 особа забурту́є забурту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забуртува́в забуртува́ли
жін.р. забуртува́ла
сер.р. забуртува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
забурто́ваний
Безособова форма
забурто́вано
Дієприслівник
забуртува́вши