забуртований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний забурто́ваний забурто́вана забурто́ване забурто́вані
родовий забурто́ваного забурто́ваної забурто́ваного забурто́ваних
давальний забурто́ваному забурто́ваній забурто́ваному забурто́ваним
знахідний забурто́ваний забурто́вану забурто́ване забурто́вані
орудний забурто́ваним забурто́ваною забурто́ваним забурто́ваними
місцевий на/у забурто́ваному, забурто́ванім на/у забурто́ваній на/у забурто́ваному, забурто́ванім на/у забурто́ваних