забурлити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив забурли́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа забурли́ть забурля́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забурли́в забурли́ли
жін.р. забурли́ла
сер.р. забурли́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забурли́вши