забуркотіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забуркоті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забуркоті́мо, забуркоті́м
2 особа забуркоти́ забуркоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забуркочу́ забуркотимо́, забуркоти́м
2 особа забуркоти́ш забуркотите́
3 особа забуркоти́ть забуркотя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забуркоті́в забуркоті́ли
жін.р. забуркоті́ла
сер.р. забуркоті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забуркоті́вши