забурити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забури́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забурі́мо, забурі́м
2 особа забури́ забурі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забурю́ забуримо́, забури́м
2 особа забури́ш забурите́
3 особа забури́ть забуря́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забури́в забури́ли
жін.р. забури́ла
сер.р. забури́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забури́вши